Меню
Реклама
Время
74 статтею Сімейного Кодексу установлено, якщо двоє живуть сім'єю, але в шлюбі не перебувають, все майно, куплене ними за період спільного проживання, має належати їм порівну. До того ж, на майно, яке виступає об'єктом права спільної власності поширюються положення восьмої глави цього Кодексу.
Приміром, до такого майна повинні застосовуватися положення нинішнього сімейного законодавства, які чітко врегулювали правові відносини стосовно права спільної власності двох членів подружжя.Мова тут йде про причини придбання цього права, у тому числі, здійснення подружжям даного права, особливості подальшого поділу цього майна та інше. В результаті, законодавець практично прирівняв правовий майновий статус «законного», а також «цивільного» шлюбу.
Розділ майна за згодою подружжя
При необхідності поділити майно, нажите родиною, подружжя володіє правом поділити майно за обопільною згодою, завдяки укладенню спеціального договору або ж, у разі недосягнення ними згоди, звернутися з позовом, направленим до суду, про визнання самого факту проживання разом, визнання майна спільною власністю і поділ подібного майна.
Приміром, у другому випадку також треба довести, що в певний час особи жили однією єдиною родиною і в цей час придбали майно, яке вони тепер хочуть поділити.Досить поширена така ситуація, коли майно, куплене за спільні кошти, потім оформляється на одного. Якщо при офіційному шлюбі це юридичного значення не має, то при «фіктивних зв'язках» має, і досить-таки велика. Тим самим майно, яке оформлене на учасника вільних стосунків, тільки його майно, тобто не визначений факт проживання сім'єю, статус майна - це приватна власність.
Друга сторона на таке майно права не має в своєму розпорядженні, поки не зможе довести, що майно виступає спільним. При укладанні договору про спільне майно однією особою, яка зажадає нотаріального посвідчення або ж процедури державної реєстрації, не вимагається згода іншого. При зареєстрованому шлюбі подібну згоду не тільки потрібно, але й обов'язково потрібно оформити належним чином (тобто, вона нотаріально засвідчується). Треба розуміти, що навіть, незважаючи на близькі підходи до визначення юридичних режимів щодо майна, що з'явилось під час шлюбу та при проживанні однією родиною, наш законодавець не співвідносить дані категорії.
Надання цивільному подружжю однакових прав, як і при зареєстрованому шлюбі, означало б повну дискримінацію шлюбу, тобто позбавляло б усього сенсу його оформлення. Адже, саме такою ситуацією є при вирішенні питань стосовно спадкового права повне розмежування українського ЦК України та факту проживання сім'єю.
Як багатьом відомо, спадкування відбувається за заповітом і законом. Необхідно відзначити, що заповіт - це універсальний спосіб вирішення долі власного майна. Але в Україні складання заповіту поширеним явищем не є, тому успадкування на практиці відбувається за законом. Саме по собі спадкування за законом йде на базі черговості.
Будь-яка інша черга спадкоємців зможе отримати право успадковувати за відсутності будь-яких спадкоємців попередньої черги, також завдяки відмови їх від права спадкування, вони можуть не прийняти спадщину або цілком відмовитися від неї. До того ж, ГК України було визначено, що право на спадкування у такому порядку мають діти спадкодавця, у їх числі діти, зачаті ще за життя спадкодавця і ті, що народилися після його смерті, а також той з подружжя, який зміг пережити спадкодавця, ті ж батьки.
Проживання однією сім'єю не пов'язано із спадком
Звертаємо відразу увагу, що проживання двох разом родиною підставою для виникнення у них права успадковувати в найпершу чергу не є (пункт 21 постанови українського Пленуму ВС № 7 від 30 травня 2008). Таким чином, один з подружжя зараз визнається спадкоємцем за законом, виключно якщо він раніше перебував разом з померлою особою в зареєстрованому шлюбі, причому, правове значення тут має факт самого перебування у шлюбі, а зовсім не наявність шлюбних цивільних відносин. Особа, що жила з померлим разом родиною, була віднесена законодавцем тільки до 4-ої черги спадкоємців.
При цьому, щоб зуміти потрапити в 4-у чергу спадкування, обов'язковим моментом також є проживання зі спадкодавцем до дати відкриття спадщини більше п'яти років. При подібних умовах, природно, отримати спадщину, перебуваючи лише в четвертій черзі, можливо, виключно за умови відсутності якихось спадкоємців всіх попередніх черг (фактично, при повній відсутності у померлого батьків, дітей, рідних братів, сестер, а також офіційної дружини, дідуся, бабусі, дядька, тітки), що, природно, буває вкрай рідко.
Що ж тепер робити тій особі, яка тривалий час (часом десятки років) раніше проживала пліч-о-пліч зі спадкодавцем, спільною працею разом з ним набувала майно?Практика яскраво показує, що особі, яка проживала поруч з померлим у шлюбних фактичних відносинах, необхідно в будь-якому випадку активно, без юридичних зволікань брати ситуацію, що склалася, у власні руки.
Треба чудово розуміти, що все майно, куплене за час фактичного проживання і надалі зареєстроване за спадкодавцем, потім переходить до складу спадщини. Візьмемо приклад, в тому випадку, якщо спадкоємці померлого мають право з дня відкриття спадщини протягом шестимісячного терміну (безпосередній день смерті особи або ж день, з якого вона була оголошена померлою) ухвалити дану спадщину.Треба скористатися, в першу чергу, положеннями 74 статті, яка визначає право спільної власності подружжя на те майно, що з'явилося за період проживання без держреєстрації шлюбу однією сім'єю. Яким чином це все зробити?
Чи потрібні судові баталії? Та й взагалі, чи має сенс звертатися до суду з позовною заявою встановити сам по собі факт проживання однією сім'єю? Відповідачами подібного позову зобов'язані виступати спадкоємці померлого, оскільки, спірні правові відносини стосовно спадкового майна виникають саме між позивачем і приведеними особами. Як яскраво видно з самого найменування позовної заяви, вона включає в себе широке коло позовних вимог, що, звичайно, сильно ускладнює розгляд справи. Притому кожна позовна вимога повинна бути доведеною в суді.
До слова, доказами проживання однією сім'єю виступають довідки ЖЕО, а також реєстраційний запис в паспорті, показання численних свідків, які підтверджують факт спільного проживання, у тому числі, листування та багато іншого. Після встановлення такого факта потрібно буде ще довести, яке саме майно з'явилося під час спільного проживання, яке увійшло потім в спадкове. Відразу відзначимо, що часом трапляються різноманітні ситуації, коли суддя, який прийняв начебто позов до власного виробництва, потім повертає позивачу позовну заяву.
Як правило, підставою для повернення суддею заяви, визнають наявність вимог позовного провадження у позовній заяві, вони ніяк не можуть вивчатися в одному провадженні судом.Дійсно, 234 і 256 статтями ЦПК визначалося, що факт проживання сім'єю розбирається в особливому виробництві. Але відразу треба звернути підвищену увагу на ту ж постанову Пленуму ВСУ, датовану 31 березня 1995 № 5, в ньому визначено, що при особливому виробництві повинні розглядатися справи стосовно встановлення тих фактів, якщо не зв'язується ніяк встановлення факту з суперечкою про право.
Подібна позиція також підтверджується постановою Пленуму ВСУ під номером 7, датованою 30 травня 2008, в якій було чітко встановлено, що справи про спадкування повинні розглядатися певними судами згідно з правилами позовного провадження у разі, якщо особа раніше зверталася до суду з вимогою встановити певні факти, що мають надзвичайно важливе юридичне значення, які потім можуть вплинути на інших спадкоємців, в тому числі, спору між ними.
Завжди пам'ятайте, що реалізація самого права власності на конкретну частку в майні, яке з'явилося за період проживання однією сім'єю без держреєстрації їх шлюбу у разі смерті одного з них, іншу сторону права на спадкування ніяк не позбавляє. У певних випадках куди доцільніше скористатися спецположенням частини 2 статті 1259 ЦК України, визначаючим право спадкоємця за законом всіх наступних черг отримати право успадковувати із спадкоємцями тієї черги, яка в даний момент має право.
Реалізація представленого права буде можлива лише за умови, що особа, яка захотіла змінити черговість придбання права протягом великого проміжку часу надавала турботу, матеріально забезпечувала, а також надавала якусь допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, а також важку хворобу перебував у вкрай безпорадному стані.
Фактично, якщо спадкоємець 4-ої черги здатний довести, по-перше, що спадкодавець раніше хворів на тяжку хворобу, а також був похилого віку або був покалічений, був у безпорадному стані, до того ж, довгий час спадкоємець матеріальним чином забезпечував, надавав якусь іншу допомогу спадкодавцеві, то, безумовно, є сенс звернутися з новою позовною заявою до суду стосовно зміни черговості одержання ним права на спадкування. Під поняттям «піклування» розуміється надання звичайної допомоги, тобто прибирання будинку, прання особистих речей, а також приготування їжі.
А ось під матеріальним забезпеченням, зазвичай, розуміється оплата різного роду комунальних послуг, купівля ліків, якихось особистих речей, призначених для хворого.Поняття «довгий час» в даний момент є оціночним, його зміст буде надалі вирішуватися в кожному з конкретних випадків судом.
Підбивши підсумок, відзначимо, що проживання обох без реєстрації шлюбу однією сім'єю створює достатньо серйозні проблеми при подальшій реалізації права власності на конкретну частку в майні, виступаючим об'єктом спільної власності так званого подружжя в цивільному шлюбі. Куди більше проблем виникне у разі смерті одного з них.
Фактично єдиною передумовою для повної реалізації подібного права є знання законодавства і вміння дані знання втілювати на практиці. Власні права і законні інтереси знайте і обов'язково відстоюйте.
Ни для кого не будет секретом, что в Украине действует положение, которое регулирует взаимоотношение супругов в материальной составляющей брака.
Другим способом раздела имущества является присуждение неделимых частей имущества одному из супругов.
Если на момент раздела имущества кредит не погашен, то естественно будет поднят вопрос, о том, кому же платить.
Новое в блогах
